Друк

Духовенство і віруючі привітали Святійшого Патріарха Філарета з Різдвом Христовим

8 січня 2018 р. Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив у Володимирському кафедральному соборі святкову Велику вечірню.

Його Святості співслужили: Патріарший намісник, митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, керуючий справами Київської Патріархії архієпископ Вишгородський Агапіт, вікарій Київської єпархії архієпископ Богуславський Олександр, вікарій Київської єпархії єпископ Васильківський Лаврентій, настоятель Володимирського кафедрального собору протоієрей Борис Табачек, настоятелі столичних храмів, викладачі Київської православної богословської академії у священному сані та соборне духовенство.

Після Вечірньої Патріарший намісник митрополит Епіфаній звернувся до Святійшого Владики зі словами вітання:

«Ваша Святосте, мудрий наш керманичу та архіпастирю! Христос народився!

Ось знову, сповнившись великої радості, ми зустрічаємо величне свято Різдва Господа, Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа.

«Бог став тим, чим є ми, щоб ми стали тим, чим є Він Сам», – повчає священномученик Іриней, єпископ Ліонський. «Бог став людиною, щоб людина стала богом», – говорить святитель Афанасій Олександрійський. «Сьогодні Божество вдягнулося в людину, щоб людина прикрасилася Божеством», – повторює ту ж думку преподобний Ісаак Сирін.
У своєму Різдвяному посланні Ви закликаєте нас пам’ятати про таке глибинне значення цього свята, наголошуючи на тому, що «Різдво Христове прямо стосується не тільки сутності християнської віри, а буття всього людства, сенсу нашого життя».

Ваша Святосте. Завершуючи ще один календарний рік, ми дякуємо Богові за Його милості, якими Він щедро обдаровував нас, та просимо благословення на рік прийдешній. У минулому році під Вашим керівництвом наша Церква продовжувала активно зростати: побудовано велику кількість храмів по всій Україні, відкрито багато нових парафій за кордоном, військові священики Київського Патріархату займають лідируючі позиції у Збройних силах та інших військових формуваннях України, наші вищі духовні навчальні заклади пройшли, а частина проходить зараз, процедуру ліцензування й акредитації, знаною є і наша соціальна діяльність.

У 2018 році ми будемо згадувати багато ювілейних і пам’ятних дат. Найперше на високому державно-церковному рівні ми святкуватимемо 1030-ліття хрещення Київської Руси-України у 988 році. Цей ювілей ще раз нагадає нам про глибоке коріння українського православ’я.

Частина пам’ятних дат стосуються боротьби Української Православної Церкви за автокефалію. Так, практично весь рік століття тому тривало проведення Всеукраїнського собору 1918 р. Незважаючи на те, що не всі рішення цього собору зараз можна визнати схвальними, він відіграв важливу роль в обґрунтуванні потреби існування автокефальної Української Православної Церкви. Дякуючи Богові за Його промисел над українським православ’ям, подібно до пастухів та волхвів, що прибігли до вифлеємської печери, принесімо й ми Богові наші молитовні дари.

Нехай новий рік благості Божої дарує нам надію на переможне завершення війни на Сході України, повернення анексованого Криму, а відтак – настання миру на нашій багатостраждальній Батьківщині.
Ваша Святосте. Від усієї повноти Української Православної Церкви Київського Патріархату, Священного синоду, синодальних установ, єпископату, духовенства, чернецтва, духовних навчальних закладів та вірних нашої святої Церкви вітаємо Вас зі святом Різдва Христового.

Нехай новонароджений Ісус дарує Вам мир, любов, радість та здоров’я на многії і благії літа.

Εις πολλά έτη Αγιώτατε δέσποτα!».

На завершення свого слова владика Епіфаній підніс Предстоятелю квіти.

Святійший Патріарх подякував архіпастирям, духовенству та всім присутнім за вітання і молитви та виголосив повчальне слово:

"Ваше Високопреосвященство, Преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Я дякую Вам по-перше за молитви, за те, що ви прийшли в цей святковий день разом з нами помолитися і подякувати Богові за всі Його благодіяння по відношенню не тільки до нашої Церкви, а по відношенню до нашого українського народу.

Тому ми, святкуючи Різдво Христове, повинні ніколи не забувати для чого народився Син Божий і принизив Себе до такого стану: будучи Творцем народився в тваринних яслах, в печері. Для чого це? Для того, щоб подолати гріх, а гріх, як ви всі знаєте, почався із гордості, тому що найвищий ангел через гордість впав з неба. Тому Син Божий починає боротьбу з гріхом в людській природі проти гордості і смиряє людську природу і народжується в тваринних яслах. І тому тепер ми радіємо, часто не розуміючи чого ми радіємо, а радіємо, що ми визволені Богом від гріха і від смерті. Хоч гріх і царює в людському роді і смерть теж продовжується, але вони вже переможені в людській природі. Ви запитаєте: в якій людській природі переможений гріх, коли кожен із нас усвідомлює, що він грішник, а де ж ця перемога, коли ми бачимо, що помирають люди і немає жодної людини, яка б не померла, де ж та перемога над смертю? А перемога ця в Ісусі Христі, в Його людській природі, бо вона піднесена і посаджена праворуч Бога-Отця. І ви скажете: «Ну це Він, Господь наш Ісус Христос, а ми»? А ми теж будемо там само, якщо будемо мати віру в Господа нашого Ісуса Христа, якщо будемо вірити в Нього. І до цього, щоб любили ми Його і нас самих себе, і тоді й ми будемо там само, бо й там зараз знаходяться святі, а святі – це не тільки ті, які записані в календарі і канонізовані Церквою, а святі всі ті, кого Бог прийняв у Своє Царство, бо в Його Царстві не святого нема, там все святе, там нема ніякої темряви, ніякого гріха і тому наше перебування на землі повинне полягати в тому, що ми повинні боротися насамперед зі своїми власними гріхами і не тільки зі своїми, а й всяким гріхом та злом у світі з одного боку, а з другого боку робити добро. Якщо будемо боротися з гріхом і робити добро, то Господь зі Своєї милості нас теж прийме у Царство небесне і усвідомлюючи це ми і радіємо. Якби Господь не подолав гріх і смерть в людській природі, то ми б цього не мали. А де б ми були? А ми б були там де злі духи і диявол. То варто радіти, що ми не зі злими духами, не з дияволом, чи не варто? І всяка розумна людина скаже, що варто радіти, тому ми несвідомо і радіємо і співаємо: «Ой радуйся, земле, Син Божий народився», народився для того, щоб подолати і гріх, і смерть.

В світі продовжує існувати зло і ми його бачимо, та ж сама війна, яка йде на Сході – це є зло, розділення Церкви в Україні – це є зло, але як того агресора ми переможемо, переможемо тому, що з нами правда. Ми переможемо і розділення українського Православ’я і переможемо не своєю силою, а допомогою Божою і хто має духовні очі, той бачить як Господь перемагає зло в Церкві.

Тому будемо дякувати Богові за всі Його благодіяння. Дякувати будемо за те, що по всій Україні не стріляють, як на Донбасі. Ми не знаємо цих страждань. А люди, які там живуть, то знають ці страждання. Ми – ні. І за це треба дякувати Богу. Взагалі наші молитви повинні бути спрямовані з одного боку на подяку Богові за Його благодіяння і просити прощення гріхів, ось в цьому і полягають наші молитви. Нехай Господь Своєю Божественною благодаттю веде кожного із нас до бажаного, жаданого спасіння у Царстві небесному, Йому слава на віки віків. Христос народився!".

Після многоліття Патріарха Філарета співом колядок привітали діти недільної школи Володимирського собору. Святійший Владика подав благословення віруючим, а дітки ще й отримали солодкі подарунки.

Поширити у соцмережах