Київська православна богословська академія

Екскурсія магістрантів КПБА

Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому...
Т. Г. Шевченко («Неофіти»)


23 лютого 2021 року студенти другого курсу (магістерського рівня освіти), Київської Православної Богословської Академії разом з куратором протодияконом Василем Дідорою, відвідали Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка у 175 річницю з дня поселення поета у цьому помешканні.

Навесні 1846 році він оселився в будинок орендуючи кімнату у чиновника Івана Житницького, доброго знайомого Івана Сошенка, лист якого допоміг молодому Тарасові вступити до Академії мистецтв. Разом з поетом як розказав завідувач будинком-музеєм Гордійчук Мирон Григорович поселився і художник Михайло Сажин. Бували в цьому будиночку близькі друзі поета: Гулак, Костомаров, Куліш. У затишній мансарді будинку Житницького нерідко вели пристрасні розмови учасники таємного Кирило-Мефодіївського товариства. Прожив Тарас Григорович в цьому будинку до свого арешту, який відбувся 5 квітня 1847 року.

Він малював київські краєвиди, сподіваючись видати альбом, присвячений Києву, і як зазначив завідувач Мирон Григорович Гордійчук, Михайло Сажин деякі твори підписав своїм іменем щоб зберегти від арешту і вилучення, багато дослідників досі сперечаються над тим, чиї це роботи. Фондова колекція музею складається з унікальних цінностей: меморіальних речей Т. Шевченка, його офортів, автопортретів, фотографій, першодруків творів поета. Представлені акварелі М. Сажина, унікальні гравюри краєвидів Києва, світлини ХІХ століття, роботи видатних художників на шевченківську тематику, твори декоративно-прикладного мистецтва, зображення Видубицького і Межигірського монастирів, Всіхсвятської церкви в Лаврі, Аскольдової могили, старого костелу св. Олександра. Тут були написані романтичні поезії «Лілея» та «Русалка», сюжети яких Шевченко почув від сліпих лірників. 

За спогадами сучасників відтворена кімната, в якій жив Тарас. Особливу увагу в ній привертає робочий стіл поета, на якому представлені унікальні експонати: ручка, перо, чорнильниця, кавник, баклажка, люлька, подарована поету М. Костомаровим, і пояс який подарував своїй сестрі Катерині.

Цікавим для всіх став факт про те, що музей ніколи не закривався і постійно функціонував. Перебуваючи у тих стінах, відчувався неймовірний колорит інтер'єру, а завдяки цікавій розповіді, кожен немовби повернувся в
минуле і був разом з видатним поетом, відчуваючи атмосферу його життя. З великим сплеском емоцій і гарним настроєм кожен повернувся в духовну школу з новими знаннями і незабутніми враженнями.

Студент другого курсу (магістерського рівня вищої освіти)
Лопушинський Роман

© Київська православна богословська академія: офіційний сайт провідного закладу вищої духовної освіти України